Положення про моніторинг

ПОЛОЖЕННЯ

про моніторинг якості освітнього процесу в

 Немирівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів

1. Загальні положення.

1.1 Дане Положення регламентує порядок, про­цедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні школи у вигляді моніторингу (далі моніторинг).

1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якос­ті освітнього процесу є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші зако­ни, Указ Президента України від 20.03.08 р. № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо під­вищення якості освіти в Україні», «Про невід­кладні заходи щодо забезпечення функціону­вання та розвитку освіти» 04.07.05 р. № 1013, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, накази МОН, Статут школи, Програма розви­тку закладу, дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удо­сконалення діяльності навчального закладу.

1.3. Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управ­ління якістю освіти.

1.4. Внутрішній моніторинг діяльності Немирівської ЗОШ І-ІІІ ст..  є складовою частиною системи освітнього мо­ніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистич­ною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й осно­вних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розу­міється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх від­повідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

1.6. Проведення моніторингових досліджень пе­редбачає створення Ради (спеціальної групи аналітиків) моніторингу.

1.7. Положення  затверджу­ється на засіданні педагогічної ради школи.

1.8. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими акта­ми з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.

1.9. Положення поширюється на всіх працівни­ків загальноосвітнього навчального закладу та учасників освітнього процесу.

2. Мета моніторингу.

2.1. Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у школі.

2.2. Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій основі коректу­вати програму розвитку школи, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання в школі.

2.3. Виявлення реального рівня кваліфікації пе­дагогічних кадрів, їх підготовленість до ви­рішення інноваційних завдань.

2.4. Відстеження динаміки освітніх послуг, ефектив­ність управління навчально-виховним процесом.

3. Завдання моніторингу.

3.1. Здійснення систематичного контролю за освіт­нім процесом.

3.2. Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.

3.3. Задоволення інформаційних запитів адміністра­ції й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.

3.4. Виявлення й оцінювання відповідності фак­тичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.

4. Предмет моніторингу.

Предметом моніторингу є якість освіти і ви­ховання як системоутворюючий фактор освіт­нього процесу в школі.

5. Об’єкти моніторингу.

Об’єктом моніторингу є система організації навчально-виховного процесу в школі.

5.1. Освітнє середовище:

• контингент тих, хто навчається;

• кадрове (педагогічне) забезпечення освіт­нього процесу.

5.2. Ті, хто навчаються:

• ступінь адаптації до навчання учнів 1-х, 5-х, 10-х класів;

• рівень навченості (з усіх предметів);

• рівень вихованості учнів;

• рівень роботи з обдарованими дітьми;

• модель випускника, рівень її досягнення учнями школи (за ступенями навчання).

5.3. Педагогічні працівники (і класні керівники):

• рівень професійної компетентності;

• якість і результативність педагогічної роботи;

• рівень інноваційної діяльності;

• аналіз педагогічних ускладнень (через ан­кетування);

• самоосвітня діяльність.

5.4. Освітній процес:

• аналіз стартового, рубіжного та підсумкового контролю за рівнем навчальних досягнень

учнів.

5.5. Соціально-психологічне супроводження освітнього процесу:

• соціальний паспорт класу;

• психологічна діагностика;

• профілактична робота.

5.6. Здоров’язберігаючий аспект, безпека життє­діяльності, охорона праці.

6. Суб’єкти моніторингу.

Суб’єктами моніторингу є: Рада моніторингу, адміністрація школи, органи внутрішньошкільного самоуправління. Кожний суб’єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

7. Функції моніторингу.

7.1. Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

7.2. Упорядкування інформації про стан і дина­міку якості освітнього процесу.

7.3. Координація діяльності організаційних струк­тур (МО, творчі групи), задіяних у проце­дурах моніторингу.

8. Види моніторингу.

8.1. За етапами навчання: стартовий, рубіжний, підсумковий.

8.2. За часовою залежністю: поточний, випере­джаючий.

8.3. За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.

9. Напрями моніторингу:

• моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в осві­ті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);

моніторинг діяльності (включає заміри «вхо­ду» і «виходу» системи);

статичний моніторинг (надає можливість од­ночасно зняти показники за одним або кіль­кома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визна­чити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

динамічний моніторинг (багаторазовий за­мір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході на­вчальної діяльності);

внутрішній моніторинг ефективності (спо­стереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які мо­жуть з’явитися у майбутньому);

моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подаль­шим прийняттям управлінського рішення);

педагогічний моніторинг (супровідний конт­роль та поточне коригування взаємодії вчи­теля й учня в організації і здійсненні НВП);

освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють ви­робленню нової інформації, необхідної для спря­мування дій на досягнення навчальної мети);

моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за осно­вними навчальними дисциплінами);

змістовний (особистісно орієнтований) моні­торинг (динаміка особистісного розвитку);

моніторинг результативності НВП (пока­зує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

10. Форми моніторингу.

10.1. Самооцінка власної діяльності на рівні пе­дагога, учня, адміністратора.

10.2. Внутрішня оцінка діяльності підсистем ке­рівниками.

10.3. Зовнішнє оцінювання діяльності замовни­ками освітніх послуг, органами управління освітою.

11. Етапи проведення моніторингу.

11.1. Терміни проведення моніторингу визнача­ються планом роботи школи на рік.

11.2. Моніторинг включає три етапи:

а) підготовчий — визначення об’єкта моніторин­гу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відсте­ження, визначення термінів;

  • практичний (збір інформації) — аналіз доку­ментації, тестування, контрольні зрізи, анке­тування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозу­вання, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

12. Виконавці моніторингу.

Виконавцями моніторингу є: заступники ди­ректора з НВР і ВР, керівники МО, творчих груп, інших підрозділів методичної системи школи, педагогічні працівники певної спеціалізації (соціальний педагог та ін.), вчителі-предметники, класні керівники, представники психологічної  служби школи.

13. Функціональні обов’язки учасників моніто­рингу.

13.1. Керівництво школи:

• розробляє і втілює внутрішньошкільну сис­тему моніторингу якості освіти і виховання;

• установлює і затверджує порядок, періо­дичність проведення моніторингових до­сліджень;

• визначає шляхи подальшого розвитку школи.

13.2. Рада моніторингу:

• проводить моніторингові дослідження;

• аналізує результати моніторингу;

• веде облік результатів моніторингу;

• розробляє рекомендації з усунення виявле­них недоліків.

13.3. Класний керівник:

• проводить контроль за всеобучем кожного учня;

• своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

• своєчасно подає інформацію для моніторингу.

13.4. Учитель:

• визначає й аналізує рівень навчальних до­сягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;

• визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

• своєчасно подає інформацію для моніторингу.

14. Критерії щодо здійснення внутрішнього мо­ніторингу:

об’єктивність з метою максимального уник­нення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), ство­рення рівних умов для всіх учасників НВП;

валідність для повної і всебічної відпові­дальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними спо­собами контролю;

надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

врахування психолого-педагогічних особли­востей передбачає диференціацію контроль­них та діагностичних завдань;

систематичність у проведенні етапів і ви­дів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

гуманістична спрямованість з метою створен­ня умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

• результати моніторингу мають тільки стиму­люючий характер для змін певної діяльності.

15. Очікувані результати.

15.1. Отримання результатів стану освітнього про­цесу в школі.

15.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для при­йняття управлінських і тактичних рішень.

16. Підсумки моніторингу.

16.1. Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року).

16.2 Підсумки моніторингу оформляються в схе­мах, таблицях, діаграмах, висвітлюються в довідково-аналітичних матеріалах, які мають конкретні, реально виконувані рекомендації.

16.3. Підсумки моніторингу можуть обговорювати­ся на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи, ШМО.

16.4. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рі­шення, видається наказ, оформляється ана­літична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.

16.5. Одна і та ж моніторингова інформація дає можливість перетворити її в діяльнісний інструмент управління якістю освіти.

17. Контроль за проведенням моніторингу здій­снює навчальна частина.

18. Дане Положення може бути змінено чи до­повнено рішенням педагогічної ради школи.