Емоції відповідають певним подіям у нашому повсякденному житті, проте інколи нам буває складно впоратися з «підйомами та падіннями» настрою. Тому батьки повинні навчити малечу з дитинства керувати своїми емоціями.
- Скажіть, що емоції тимчасові
Незалежно від того, яку емоцію ви відчуваєте – щастя чи гнів – це тимчасово. Але діти можуть часто помилково вважати, що емоції постійні і думають, що “темна хмара над головою” (поганий настрій) ніколи не залишить їх, але це не так.
“Це пройде” – девіз, який варто використовувати багатьом дорослим, щоб нагадати малечі про тимчасовий настрій.
- Усередині людини – радість, і це ваш природний стан
В центрі нашого буття – добро, яке прирівнюється до позитивної енергії або радості. Це природний стан вашої дитини. Але його/її сумні почуття – гнів, смуток, хвилювання, паніка, розчарування – можуть затьмарити цей природний стан.
“Навчіть дитину пропускати ці непрості емоції, як хмари, а внутрішнє сонце (добро) знову сяяти”, – наголошують психологи. Для цього використовуйте глибоке дихання, щоб допомогти дитині заспокоїтися.
- Існують різні типи емоцій
Діти переживають повний спектр емоцій, від нещастя до щастя, але вони не завжди розуміють ці типи емоцій. Адже деякі настрої швидкі чи повільні, легкі та позитивні чи негативні. Наприклад, гнів – це швидка емоція, проте інколи його тяжко приборкати.
Але коли дитина усвідомлює, що вона сильніша за свій гнів, то вона може зібратися і відпустити погану емоцію. Як навчити дитину розрізняти емоції? Поговоріть з ними про них, зазначаючи добре з ними стикатися чи ні. Початкові розмови можуть бути такі: “Чи відчував/ла цю емоція раніше? Це відбулося швидко?”, “Ти відчував/ла це, коли була маленькою?”.
- Всі емоції корисні
Ваші емоції лише посилають вам сигнали про те, що відбувається всередині вас, тому кожна емоція є корисною, незалежно від того, позитивна вона чи негативна.
Допоможіть дітям усвідомити, що емоції є ні добрими, ні поганими, а просто важливими сигналами для їх позитивного емоційного розвитку.
- Ніхто не може зробити це за вас
Діти повинні навчитися брати відповідальність за своє емоційне життя і усвідомлювати, що вони самі керують настроями. Тож вони повинні пройти навчання, як розумітися у емоціях: гніві, збентеженні, радості тощо.